З полеглими захисниками попрощалися у трьох громадах Хмельниччини

У трьох громадах Хмельниччини попрощалися з полеглими захисниками України. Полеглих воїнів в останню дорогу провели в Новоушицькій, Судилківській та Волочиській громадах.

Учора, 22 січня, прощалися з полеглим воїном на Новоушиччині – проводжали в останню земну дорогу Олексія Желдубовського з села Борсуки, який повернувся в рідний край на щиті.

Як повідомляє видання «Наддністрянська правда», старший сержант, командир бойової машини Олексій Желдубовський загинув у бою за Україну ще 15 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту П’ятихатки. Увесь цей час він вважався зниклим безвісти. До свого 57-річчя Олексій Вікторович недожив лише 10 днів…

Олексій Желдубовський загинув у бою за Україну 15 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту П’ятихатки. Фото: з фейсбук-сторінки видання «Наддністрянська правда»

До свого 57-річчя Олексій Вікторович недожив лише 10 днів. Фото: з фейсбук-сторінки видання «Наддністрянська правда»

А сьогодні, 23 січня, прощалися з воїном-захисником Анатолієм Шевчуком у Судилківській громаді, що на Шепетівщині. Він був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти.

«Анатолій Шевчук народився 28 травня 1988 року, проживав у Судилкові. Тут пройшло дитинство, тут навчався у місцевій школі. Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим юнаком. Таким залишався і в дорослому житті. Після закінчення дев’ятирічки навчався у Шепетівському професійному ліцеї. Здобувши професію слюсара-електрика з ремонту електроустаткування, влаштувався за спеціальністю на Шепетівський ремонтний завод, пізніше працював в АТ «Укрзалізниця» слюсарем аварійно-відновлювальних робіт, а з 2021 року – слюсарем з експлуатації і ремонту підземних газопроводів у ПрАТ «Шепетівкагаз». Серед колег завжди користувався повагою, бо був працелюбним, відповідальним, надійним, товариським», – розповідають у Судилківській громаді.

24 лютого 2023 року Анатолія Шевчука призвали на військову службу захищати рідну землю від російського агресора. Мав поранення, але після одужання знову ставав на захист рідної землі.

17 січня 2024 року загинув від отриманих поранень в одному з населених пунктів Куп’янського району Харківської області…

Поховали Анатолія Шевчука в рідному Судилкові.

Анатолій Шевчук народився 28 травня 1988 року, проживав у Судилкові. Фото: Судилківської сільської ради

Поховали Анатолія Шевчука в рідному Судилкові. Фото: Судилківської сільської ради

Прощалися із захисником сьогодні, 23 січня, і у Волочиській громаді: в селі Авратин проводжали в останню земну дорогу Леоніда Дячука – головного сержанта Збройних сил України.

«Народився наш захисник у 1975 року в селі Авратин де постійно і проживав. В 1990 році закінчив 9 класів Аратинської середньої школи, після чого вступив у Дзеленецьке училище на тракториста. Пізніше закінчив Харківський індустріально-педагогічний технікум. Мати Леоніда померла, коли йому було 12 років, виховувала та піклувалася ним старша сестра Світлана, яка замінила йому матір. Коли Леонід, підріс, став опорою і підтримкою для неї, а згодом для дружини Людмили та синів Владислава та Богдана», – розповідають про Героя у Волочиській міській раді.

В селі Авратин проводжали в останню земну дорогу Леоніда Дячука. Фото: зі сторінки Волочиської міської ради у фейсбуці

Життя героя обірвалося 16 січня 2024 року на Луганському напрямку. Поховали Героя у рідному Авратині… Фото: зі сторінки Волочиської міської ради у фейсбуці

На момент повномасштабного вторгнення чоловік перебував за кордоном у Швеції, але вже 6 березня 2022 року став на захист України в складі 68 Єгерської бригади.

Життя героя обірвалося 16 січня 2024 року на Луганському напрямку. Поховали Героя у рідному Авратині…

Вічна шана захисникам…

Джерело

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *