Унікальну плиту зі згадкою про османського султана знайшли у селі на Хмельниччині

Унікальну знахідку зі згадкою про османського султана знайшли у селі на Хмельниччині. 

Знахідку виявили ще півтора роки тому в селі Кривчик Дунаєвецької тергромади, у колишньому палаці Крупенських, де наразі розташований психоневрологічний інтернат. Наразі науковцям вдалося розшифрувати текст, а історики зробили припущення – як та коли вона могла сюди потрапити.

Як розповідають в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику, ця будівля – одна з найкрасивіших на Хмельниччині зразків палацово-паркових комплексів ХІХ століття. Але водночас – є пам’яткою, що потребує ґрунтовного дослідження, адже в її історії чимало «білих плям». Тож досліджувати одну із невідомих сторінок палацу Крупенських у грудні 2022 року вирушила науково-краєзнавча експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Спонукала до цієї експедиції інформація, надана колишньою директоркою заповідника, Стефанією Баженовою: під шаром штукатурки в одній зі стін палацу Крупенських було виявлене панно з написами арабською в’яззю. Інформацією про це поділилося керівництво психоневрологічного інтернату.

Плиту виявили під час ремонту під шаром штукатурки 

Виявили та розчистили від штукатурки кам’яну плиту під час ремонтних робіт у лівому (південному) крилі палацу, де зараз – туалетна кімната. Поруч натрапили на сліди ще однієї забіленої плити, обмеженої високою гіпсовою рамкою.

«Найімовірніше, що першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано ці дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю», – пояснюють фахівці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Ще одна плита поки забілена 

Тож розчищену плиту почали досліджувати. Провели її заміри, сфотографували текст та розпочали пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, і були виконані написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських.

За консультаціями співробітники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника звернулися до кількох провідних істориків-османістів. За рекомендаціями звернулися до професора університету Улудаг у місті Бурса в Туреччині – Мехмета Челєнка.

Тож спільними зусиллями напис на плиті вдалося зробити латинську транслітерацію тексту. На думку турецьких фахівців, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління Ахмед ІІІ між 1713 і 1716 роками.

Опісля, за допомоги археолога Павла Нечитайла та його колег фото кривчицьких плит надіслали до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. І йому вдалось зробити варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.

Українською зазначений на плиті текст можна перекласти так:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.
Поки світ наповнений смутком і горем,
не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.
[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право
День і ніч мої руки й язик голосили
Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв
Тепер запанували слухняність і спокій.
[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки
Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.
Сила долі Королівства свідчить про це
Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим
[відсутнє] і його візир Алі-паша
Ім’я його в усіх світах згадують добром.
Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,
[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

Як османська плита потрапила до Кривчика?

Нині знахідку, виявлена у кривчицькому палаці Крупенських, називають унікальною для України пам’яткою османської письменності.

Однозначно вона потребує подальшого вивчення. Як і очищення від шарів штукатурки та вивчення другої збереженої плити. Адже відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть більшої конкретики щодо згадуваних у тексті історичних постатей та, що найбільш важливо, їх датування.

«Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). Також згадка про Алі-Пашу і титул «наречений» (у тексті – «damad») найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 роках.

Наразі фахівці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника мають намір продовжити вивчення цієї знахідки

Тож нині історики припускаються думки, що найімовірніше, ці плити, вмонтовані у стіни кривчицького палацу, первісно були встановлені у… Хотині.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII століття. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 році повернувся до складу Речі Посполитої.

Власне і рід Крупенських, який звів палац в Кривчику, походить з Бессарабії. Під час побудови палацу вже в ХІХ столітті, послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати кам’яні османські плити як декор. Вони ймовірно були демонтовані російським гарнізоном з одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці.

Наразі фахівці Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника мають намір продовжити вивчення цієї знахідки. Уже заплановано провести розчистку другої плити та виготовлення гіпсових копій-зліпків, які б можна було розмістити в експозиції музею у Кам’янці-Подільському.

Читайте також: Як розписували печі на Кам’янеччині: оприлюднили замальовки з альбому 1946 року

Джерело

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *