На Хмельниччині виявили унікальну для України пам’ятку османської письменності

У веранді палацу Крупенських в селі Кривчик біля Кам’янця-Подільського на Хмельниччині знайшли історичну таблицю з арабською в’яззю. Її виявили під численними набілами штукатурки. Науковці її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці.

Про знахідку повідомили науковцям і у грудні 2022 року туди вирушила науково-краєзнавча експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Учасників експедиції зустрів директор психоневрологічного інтернату Арцаблюк Андрій Петрович, який вказав на виявлену під час ремонтних робіт кам’яну плиту, вкриту арабською в’яззю розташованою у лівому (південному) крилі палацу, де зараз – туалетна кімната. Під час ремонту останньої з-під шару штукатурки і було розчищено зазначену плиту. А далі на схід від неї під штукатуркою – сліди ще однієї забіленої плити, обмеженої високою гіпсовою рамкою.

Найімовірніше, що першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Тож подальшим предметом дослідження стала саме розчищена плита. Було проведено її заміри, сфотографовано текст. А далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських, йдеться у дописі на сторінці музею-заповідника.

Фото кривчицьких плит були надіслані до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. Останньому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.

А українською зазначений текст можна перекласти наступним чином:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім’я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті – «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 р. повернувся до складу Речі Посполитої.

Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на “Незалежний громадський портал” обов’язкове!

Модератор

Джерело

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *