«Кожен шеф-кухар мріє про власну справу» – як переселенка Діана Логінова втілила мрію в життя

Діана Логінова народилася у Харкові, тут закінчила школу, здобула три освіти, вийшла заміж. Тут народилися її донька і син. Й ніколи не думала жінка, що доля її закине у невеликі, проте затишні й комфортні Черкаси. Однак на початку березня 2022-го родина, зібравши у валізи найнеобхідніше, покинула рідне місто, де знайомий кожен куточок, де прожили стільки щасливих років, де залишалися друзі, знайомі, колеги…

«24 лютого наша сімнадцятирічна донька прокинулася першою, десь близько четвертої ранку, – згадує пані Діана. – Вона підійшла до вікна й побачила вогонь, дим, вже чулися звуки вибухів. Так ми дізналися, що почалася велика війна. Оскільки від нашого будинку до кордону з росією пів години їзди на автівці, то тут було дуже гучно. Ми переїхали в інший район міста, до свекра. Але й там майже увесь час сиділи у підвалі. І ситуація лише погіршувалася, місто почала бомбити ворожа авіація. А коли поряд з будинком влучила авіабомба, вирішили виїжджати. Із собою взяли дві валізи з найнеобхіднішим – в основному, це були дитячі речі».

На сімейній раді вирішили їхати у Черкаси.

«У нас у цьому місті не було нікого – ні знайомих, ні друзів, – продовжує пані Діана. – Але тут більш-менш безпечно, а головне – достатньо далеко від кордону з росією. Спочатку нас прихистили місцеві мешканці, виділили невеличку кімнату. Ми ж одразу долучилися до місцевих волонтерів. Там познайомилися з чоловіком, у якого сім’я виїхала за кордон, і він нам надав житло, потрібно було лише сплачувати комунальні послуги. Ми йому безмежно вдячні. Згодом винайняли квартиру».

Діана з чоловіком одразу влилися у ряди волонтерів. Донька вступила на навчання у Черкаський державний технологічний інститут за спеціальністю «дизайнер». А син продовжує навчатися у своїй харківській школі онлайн, закінчує 4-й клас. «У нього неймовірна вчителька – класний керівник. Її дуже люблять і поважають діти. Тому ми не шукали іншої школи», — пояснює жінка.

Читайте також: «Живемо малими відрізками часу» – історія родини переселенців з Харкова

З перших днів перебування у Черкасах пані Діана записалася у бібліотеку.

«Я люблю читати, – зізнається вона. – Зокрема професійну літературу, а також українську класику. У нас чомусь склалася думка, що харків’яни розмовляють лише російською. Насправді це не так. І мені образливо таке чути. Адже Харків – студентське місто, у нас дуже багато іноземних студентів і туристів. І більшість харків’ян знають кілька мов. Зокрема багато працівників закладів харчування розмовляють, крім української та російської, ще французькою, італійською, англійською. Та й навчання останнім часом ведеться українською. Приміром, я освіту здобувала українською. І постійно намагаюся покращити знання рідної мови».

«Моя мета – не просто випікати торти чи тістечка, а навчати кондитерів»

Про власну справу харків’янка мріяла давно. Але була переконана, що спершу слід набратися знань і досвіду. Щоб розвивати власний бізнес, потрібно пройти шлях від офіціанта до керівника, вважає пані Діана. І вона пройшла цей шлях, працювала шеф-кухарем у харківських закладах. За третьою освітою вона – технолог кондитерських, хлібобулочних та макаронних виробів. І коли зрозуміла, що має достатньо знань і досвіду для відкриття власного бізнесу, здійснитися планам завадило повномасштабне рашистське вторгнення.

Загалом, як зазначає кондитерка, її мета – не просто випікати тістечка чи торти, а навчати кондитерському мистецтву, створювати спеціальні курси. Фото: з архіву Діани Логінової

Приїхавши у Черкаси, спершу намагалася знайти роботу у місцевих закладах харчування. Однак вакансій не було.

«Тоді, навесні 2022-го, було дуже мало вакансій, – каже переселенка. – Я ж розуміла, що потрібно щось робити. Разом з тим усвідомлювала, що багато кондитерів виїхали, багато закладів, зокрема невеликих, закрилися. Тому й вирішила свою мрію про власний заклад втілити у Черкасах. Але на це потрібні були гроші. Так виникла ідея подати бізнес-план на отримання державного гранту для відкриття власної справи. У Черкаському гуманітарному центрі я познайомилася з однією дівчиною, яка допомогла мені написати деякі частини цього бізнес-плану. Через портал «Дія.Бізнес» я подала заявку, пройшла співбесіду в обласному центрі зайнятості і виграла грант».

За його умовами гроші держава виділила на обладнання та частково на оренду приміщення. Обладнання жінка купувала найсучасніше. А найбільше часу зайняв пошук приміщення з потрібною потужністю, адже у закладі мало працювати багато різної техніки: кавова машина, холодильники, морозильники, міксери, пічки.

Та нарешті усі приготування залишилися позаду, і 12 липня 2023 року кав’ярня «Ванілька» прийняла перших відвідувачів. За умовами гранту потрібно було працевлаштувати двох осіб. Діана Логінова прийняла на роботу трьох. Щоправда, одна з працівниць з січня звільнилася у зв’язку з виїздом за кордон. А дівчина, теж внутрішньо переміщена особа із Куп’янська, стала «правою рукою» Діани Олександрівни.

Торти, тістечка, десерти, які можна скуштувати у закладі, готують і за класичними рецептами, і за оригінальними, розробленими Діаною Логіновою.

«Класичні рецепти ми адаптовуємо під сучасність, також я розробляю власні. Загалом я знаю дуже багато рецептів, тож в одному десерті можу використати крем з одного рецепта, а тісто, до прикладу, – з іншого. Серед моїх улюблених – зефір на основі насіння чіа, млинцевий шоколадний торт, брауні. Сину найбільше смакує лимонне пташине молоко. Також у кав’ярні я проводжу майстер-класи, розробляю десерти для інших закладів».

Загалом, як зазначає кондитерка, її мета – не просто випікати тістечка чи торти, а навчати кондитерському мистецтву, створювати спеціальні курси. Бо часто приходить молодь без досвіду роботи, яка не бачила сучасного обладнання.

«Я проводила майстер-клас у місцевому коледжі й побачила, що обладнання, яким оснащені навчальні заклади, не відповідає тому, з чим працюють кухарі у сьогоднішніх закладах харчування, воно ще з радянських часів. Я ж хочу знайомити майбутніх кондитерів з усіма сучасними напрацюваннями у цій галузі», – каже Діана Логінова.

Читайте також: «Хочемо, щоб це колись переросло у бізнес-проєкт»: на Кам’янеччині звели теплицю для ВПО

Джерело

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *